Тепер, дорогі читачки, ми маємо наукове обґрунтування з чистою совістю уникати «улюблених родичів». І якщо хтось із надміру активних родичів дорікне вам: «Чому ти навіть не приїжджаєш, не допомагаєш викопати картоплю рідній тітці?» або «Кличеш золовкою, а в гості не запрошуєш», сміливо відправляйте їм у месенджер дослідження голландських учених. Опубліковано, до речі, в авторитетному журналі Social Psychological and Personality Science.
Так ось, згідно з дослідженням, проведеним психологами Ольгою Ставровою та Доннінгом Реном з Тілбурзького університету, щоденне тісне спілкування з родичами… погіршує самопочуття і підвищує ризик смертності. Такий несподіваний висновок вчені зробили, аналізуючи опитування та спостереження з 1984 року 50 000 учасників Європейського соціального дослідження. Виявилося, що учасники, які звели спілкування з ріднею до 1-2 разів на місяць, значно покращили свій психічний стан. А ті, хто вимушено спілкувався з ними частіше або навіть жив з ними, значно частіше страждали від низької самооцінки, незадоволеності життям, дратівливості, депресій та нервозності.
При цьому повна відсутність спілкування з родичами також негативно впливала на психологічний стан, як і необхідність бачити їх щодня. Ідеальним варіантом, як зазначено у статті, є спілкування з родичами раз на місяць, а з найближчими – раз на тиждень. Це допомагає уникнути «низькоякісного» спілкування, яке сприймається як обов’язок, а не задоволення, викликає стрес і підвищує ризик передчасної смерті. Тому наше «Ви хочете моєї смерті на цій картоплі?» у відповідь на закиди тітки – звичайно жарт, але з часткою правди.
