Прибігла розлючена мама до нас у квартиру, одразу почала кричати і звати мою дружину. Оксана вже давно була на роботі. Я, якщо чесно, зляkався. Не бачив маму такої злої та серйозної. – Ану розповідай. Що тут у вас відбувається? – запитала мама із звинувачувальною інтонацією. – Мам, нічого не відбувається. Ти про що? Навіщо тобі Оксана знадобилася? Вона давно пішла на роботу. – Дивись, що мені сьогодні підклали до поштової скриньки. Мама притягла мені листівку, яка була розмальована квіточками. Коли я відкрив, то здивувався написаному: «Дорога свекруха, Запрошую Вас та Олексія Петровича на урочисту церемонію, яка відбудеться у неділю ввечері. Хочу повідомити Вам, що ми з Максимом роз лучаємося. З любов’ю, Оксано». – Вона знущається? Я ж пожартував. Мамо, я нічого не зробив.
Щоправда. Мабуть, моя дружина з котушок з’їхала. Тобто, вона сьогодні додому не повернеться? А що мені робити? Я ж її люблю. – Краще розкажи, що між вами сталося. Як ти жартував над дружиною, що вона хоче роз лучатися. – Це я їй сказав, що подам на роз лучення. – Не чекала від тебе такого. Чому ж ти так сказав? Оксана – дівчина гарна, ви з нею й року не прожили, а ти вже загрожуєш їй. Бідолашна, треба зараз з нею сидіти, а не тебе бовдура слухати. Розповідай, давай, що ти там накоїв. Моїх сил більше немає. – Вона вперше борщ приготувала. Я його трохи розкритикував. Несмачний був, я що, чи винен. Вона образилася на мене, хотіла спочатку вилити, але потім передумала. Сказала, що на зло мені не викине, а нову їжу не готуватиме, поки я все не з’їм. Ну я в гніві і сказав, що на роз лучення подам. Я ж правду сказав, що борщ не дуже. У тебе він смачним виходить. – Весь у батька. Він такий самий вибагливий. Ідемо на кухню, борщ Оксанкин доїдатимемо.
А ти мені ключі від нашої квартири з батьком принеси. І швидше. Я не зовсім зрозумів тоді, навіщо вона попросила ключі. Але коли вона розігріла борщ, налила нам у тарілці. Похмуро мені сказала, що ключі назад не поверне. – Борщ смачний. Ти дарма на дівчину намовляєш. У мене виходить трохи кращим, а це все тому, що я його готую вже протягом 20 років. Ось проживи з Оксаною стільки ж, вона теж тобі готуватиме, як я. Так, я ключі тобі не поверну. Я тут у тебе книжку побачила із рецептами. Запиши блюда, які я тобі зараз назву. Мама вимагає, щоб я на неділю приготував їй із батьком святкову вечерю. Сам. Якщо не приготую, ключі від батьківської квартири більше не побачу. Мама зателефонувала Оксані та попередила її, щоб мені не допомагала. Тепер мої кулінарні шедеври критикуватимуть батько. Я розумію, навіщо мама змушує мене це робити. Тепер я ніколи не говоритиму, що дружина у мене погано готує.
