Взагалі на вулиці я не знайомлюся, але коли високий, світловолосий хлопець підсів до мене в кафе, я не висловила протесту, бо він справді був дуже симпатичним. Під час розмови він залишив вкрай позитивне враження, тому я була не nроти продовжити знайомство. За кілька побачень ми почали зустрічатися. Коли Лева вигнала господиня з орендованої квартири, я запропонувала з’їхатися. Спочатку це здавалося чудовою ідеєю, адже ми любимо одне одного. Тільки після його переїзду у нас майже одразу почалися побутові nроблеми.
Справа в тому, що з’ясувалося, що Лев зовсім не вміє за собою прибирати, та й взагалі щось по хаті робити. Я не переставала дивуватися. Як тоді він стільки часу жив сам? Пізніше він зізнався, що до нього періодично навідувалася мама. Я була спантеличена. Прибирати за дорослим хлопцем було зовсім неприємно, але я намагалася все вирішити мирним діалогом. – Ти ж розумієш, що так не може nродовжуватися? Ми так не уживемося. -Так, я обов’язково виправлюся. Після цього діалогу стали помітні позитивні зміни.
Лев працює дистанційно, а я в офісі. Тепер, коли я приходила додому, було чисто. Я хвалила хлопця. А потім одного разу повернулася на півгодини раніше і застала там незнайому жінку, яка мила посуд на нашій кухні. Лев та його мама дуже злякалися, бо не чекали мого приходу. А я взагалі спочатку була розгублена. Коли його мама поспіхом пішла, я оголосила йому, що ми роз лучаємося. Подруги не розуміють причини мого такого рішення. Але я не готова будувати стосунkи з таким несамостійним хлопцем, який ще у двадцять п’ять років чіпляється за мамину спідницю.