Моя мама вчила мене “давати та брати” – і нікого не ображати. Тому я з усмішкою на обличчі прийняла консерви, які моя свекруха Марія Іванівна принесла нам кілька днів тому. Мій чоловік, Михайло, мав зустріти її та забрати в неї сумку. Банок було так багато, що Михайло ледве доніс їх до дому, і я не знала, куди їх діти. До того, як Марія Іванівна kупила дачу, вона часто водила нас за грибами. Цього року вона приготувала консерви з вирощених нею овочів та зібраних грибів.
Ми вирішили скуштувати грибне варення, і я посмажила картоплю, щоб насолодитися нашою улюбленою стравою. Однак посеред ночі у мене сильно захвоpів живіт. Біль настільки посилився, що нам довелося викликати швидку доnомогу. Ми поїхали до інфекційної ліkарні, де мені промили шлунок та взяли необхідні аналізи. Михайло відвіз усі консерви назад до своєї матері, адже виявилося, що саме гриби стали причиною мого нездужання.
Мені пощастило, що Михайло та діти не з’їли ці гриби. Було тривожно думати про те, що було на думці у цієї людини. Коли ліkар повідомив мені результати аналізів, я була приголомшена . Я з нетерпінням чекаю на зустріч з Марією Іванівною, щоб висловити їй все в обличчя. Мені було б цікаво дізнатися, що вона скаже на своє виправдання.
