Вирушаючи до Італії, я дала собі обіцянку не віддавати жодного зі своїх важко зароблених євро. Тоді я була без роботи і сподівалася на фінансову підтримку сина, але він приніс мені лише розчарування. Один мій багатий знайомий мав дочку з солідним посагом. Я вважала, що, якщо мій син одружиться з нею, то ми обидва виграємо в матеріальному плані. Однак мій син, Володимир, вирішив одружитися з Настею – надзвичайно красивою, але фінансово бідною дівчиною. Я намагалася переконати його в тому, з якими труднощами їм доведеться зіткнутися при такому виборі, але він був непохитний, вважаючи, що кохання важливіше за гроші. Я розцінила це рішення як дурний романтичний жест, що нагадує про мого покійного чоловіка, для якого любов була важливіша за фінансову стабільність.
З небажанням, я зрештою погодилася з вибором сина, знаючи, що він не прислухається до моїх порад. І ось, після весілля Володимира та Насті, я поїхала до Італії на заробітки, вирішивши не ділитися із сином нічим. Під час п’ятирічної відсутності через відсутність належних документів мої стосунки із сім’єю обмежувалися телефонними дзвінками. У сина та Насті було двоє дітей, з якими я була знайома лише з відеозв’язку. Повернувшись додому із достатньою сумою грошей, щоб купити собі двокімнатну квартиру, я була вражена тим, як перетворився мій будинок.
Настя ретельно підготувала все до мого приїзду, навіть приготувала мої улюблені страви. Цей жест, а також її непідробна щирість зворушили мене до глибини душі. Спостерігаючи за її тонкою натурою та спілкуючись із вихованими онуками, я зрозуміла, наскільки гарна родина у мого сина. Після ночі роздумів я визнала свою помилку в їхньому осуді. Наступного дня я попросила Володимира поїхати зі мною вибирати квартиру. Мої син і невістка відкрили мені очі на справжню цінність сім’ї, любові та поваги, що перевищує цінність грошей.
