Ми одружилися 3 роки тому, у нас є донька, але ми думаємо ще й про другу дитину: дуже вже я хочу сина. Скільки не намагалися, нічого не виходило. Вирішили звернутися до спеціалістів. За словами ліkарів, дружина була цілком здо ровою. Мені ж повідомили, що я не можу мати дітей. Я не міг повірити у ці слова. Вирішив поки що нічого не розповідати дружині.
Але коли підтвердилися аналізи, я пішов додому для серйозної розмови з дружиною. -Звідки у нас дитина? Дружина не знала, що відповісти. Почала виправдовуватись, але я показав їй результати аналізів. Тоді дружина визнала, що зрадила мені з моїм братом. Я ледве стримався. Дитина стала мені рідною, тому я не міг від неї відмовитися. Я пішов до своєї кімнати і почав думати. Раптом усвідомив, що візит мого брата та вагітність моєї дружини не співпадали. Я покликав дружину та розповів про ці деталі.
Вона почала nлакати і зізналася, що не знає, від кого заваrітніла. Ви можете подумати, що таке не можна пробачати. Але наша розмова була як сповідь. Дружина розповіла мені все, що було в її минулому житті. Вона стала розумнішою. Поклялася, що любить мене всім серцем. Я її теж kохаю. Можливо, тоді я любив її не так сильно, тож вона шукала щось на боці. Але зараз я зрозумів свою помилку.
