Ганна з Сергієм одружилися, коли обом було вже за тридцять. Вік солідний, тому насамперед вирішили налагодити побут. А коли квартиру було придбано, відремонтовано та облаштовано, вирішили зайнятися дітьми. Але не тут було. Виявилися nроблеми. У них ніяк не виходило зачати дитину. Обійшли і лікарів, і цілителів, і ясновидців. І в монастирі їздили, і з цілющих джерел воду пили… Нічого не доnомогло. Зневірившись, подружжя почало шукати малюка по притулках. І ось тут Ганна завагітніла. Побачивши дві смужки, вона так заверещала, що чоловік, впустивши чашку з чаєм, кинувся у ванну. Там він побачив плачучу дружину, яка простягала йому тест.
– Я… Ми… Ти будеш батьком. У нас буде дитина, – пролепетала вона і заридавши сильніше кинулась в обійми чоловіка. І вагітність, і пологи у Ганни протікали надзвичайно важко. Коли доньку принесли до неї, Ганна світилася від щастя. Але й чудово усвідомлювала, що ніколи не зможе забути той кошмар, який зазнала протягом останніх дев’яти місяців. Але її муки на цьому не закінчилися . Тепер пішли ночі без сну та дні без спокою. І ось Катеньці вже два роки. Вже якщо й прокидається вночі, то лише раз. І вдень знаходить сама собі заняття. Природно під чуйним наглядом матусі. Ганна вирішила зайнятися собою, і привести розпухлу під час вагітності постать у ко лишній вигляд.
Коли дочці виповнилося три роки, вона пішла до дитсадка, а Ганна, привела себе в норму і повернулася на роботу. І тут чоловік зробив сюрприз. – Мила, я хочу ще й сина. Я зроблю все, щоб цього разу ваrітність протікала легко. – Сам будеш виношувати? – незадоволено запитала Ганна. І свекруха, що ні слово, наполягала на другій дитині. Ганна терпіла ці “наїзди” три місяці. – Сергію, я категорично відмовляюся народжувати другу дитину, – набравшись сміливості, сказала вона. – Якщо ти хочеш ще дітей, то знайди собі ту, хто їх наро дить. І розплакалася. Чоловік обійняв її. – Мила, ну не хочеш, значить не будемо. Нам і втрьох добре, – сказав він, погладжуючи її по голові.
