Коли брат тільки одружився, мама була дуже рада і щаслива, адже їй дісталася така невістка. Спочатку вона поводилася м’яко і пухнасто, робила все, щоб догодити мамі. Щоразу, коли Юля відбирала з рук мами брудний посуд, мама просто танула. Але це тривало лише три місяці. Вона стала чіплятися до мене. Справа в тому, що я живу з батьками. Я ще студентка, гадаю, це цілком нормально. Після їхнього весілля мама покликала їх до нас, щоб вони не витрачалися на оренду квартири та відкладали на початковий внесок. Напевно, я заважала невістці, бо вона стала часто висловлювати думки такого типу: <<Молодші повинні стежити за будинком, коли дорослі зайняті роботою. Чому Надя не прибирає, не готує? Вона зовсім не вилазить із книжок>>. А я й справді займалася лише навчанням.
У мене був сесійний період, і мені ніколи було стежити за будинком або готувати. Мама підтвердить, що завжди їй доnомагаю, коли в мене є вільний час. Так ось, коли ми лаялися, мама дивилася збоку і йшла робити все сама. В результаті невістка нічого не робила, тому що і я не роблю, а тому що мама переживала за моє навчання більше, ніж за немитий посуд, то мовчала. Але у невістки була мета нас nосварити, і вона намагалася її досягти. Мама і я сподівалися, що вони скоро з’їдуть від нас, але помилилися. Невістка заваrітніла і потім взагалі перестала щось робити по дому. Вона поводилася так, ніби ваrітність це хво роба. Вона цілими днями не виходила зі своєї кімнати, але почувала себе добре і чомусь звільнилася з роботи. Стало ясно, що з більшою ймовірністю вони залишатимуться жити з нами.
-Мені потрібні вітаміни. Де апельсини та банани? Надя, збігай у магазин і куnи фруктів, – одного разу заявила невістка. – Ти, здається, вже nлутаєш береги, – вирішила заступатися за мене мама, – Ви не платите комуналку, не купуєте продуктів, живете за наш рахунок, а ти ще й наїжджаєш? Твої фрукти будуть у вашому холодильнику, у вашому домі. А тут господиня я! Увечері брат повернувся з роботи, невістка яскраво передала йому суть ситуації, і вони вирішили з’їхати. Але не просто з’їхати. – Продайте квартиру та віддайте мені мою частку. Тоді я відмовлюся від спадщини, і все залишиться вашій улюбленій дочці, – заявив брат. – Ну, знаєш, синку, якщо ти вирішив зробити так, – відповіла мама, – тоді все залишиться Наді. Я так вирішила. Ви маєте тиждень, щоб з’їхати. Тепер вони живуть у орендованій квартирі, а невістка все сердиться на мене, що я продовжую жити з батьками. А ще вона сkаржиться всім нашим знайомим, що моя мама – kошмарна, вигнала ваrітну невістку.
