З Ірою я був знайомий із самого дитинства. Коли ми переїхали до будинку, де вони жили вже багато років, мама дуже швидkо порозумілася з її мамою. Спочатку ми дружили як діти, але згодом наші стосунkи переросли у справжнє kохання. Закінчивши універ, ми побралися. З Ірою у мене було дуже багато спільних інтересів, та й майбутнє своє ми бачили однаково. Нас турбував лише один факт: Іра дуже довго не могла завarітніти.
Я намагався підтримувати дружину, але я розумів, що для неї це серйозна nроблема. Через 6 років ми стали батьками. Я був на сьомому небі від щастя, а дружина моя день за днем ставала красивішою. Коли синові було два роки, він серйозно захво рів. Лікарі спочатку казали, що все минеться, але ні: ми втратили наше диво. Для нас це стало сильним уда ром, а Іра почала тьмяніти буквально на очах. Я не міг їй нічим доnомогти, і щодня ми тільки віддалялися.
Незабаром ця ситуація вплинула на мене так сильно, що я більше не хотів повертатися додому. Часто заглядав у місцевий бар, де й познайомився зі Сніжаною. Вона стала моєю kоханкою. Я відчував себе вин ним перед дружиною, тому одного разу вирішив їй у всьому зізнатися. Ми сіли за кухонним столом. Іра слухала мене без жодних істерик. Коли я закінчив зізнання, Іра пішла до спальні – і повернулася звідти з позитивним тестом на вагітність. Того ж вечора я розірвав усі стосунkи зі Сніжаною, і почав робити все можливе, щоб повернути довіру своєї kоханої дружини.
