Коли наша дочка збиралася виходити заміж, її майбутні свекри пообіцяли придбати квартиру для наречених, надавши їм самим вибрати відповідний варіант. Наша дочка на той час була вагітною, і її чоловік не зміг би самостійно оплачувати оренду та комунальні послуги. Тому ми з чоловіком вирішили на якийсь час переїхати до моєї мами до села, залишивши нашу двокімнатну квартиру доньці та її майбутньому чоловікові.
На жаль, під час вагітності нашої дочки стало важко з нею спілкуватись. Ми вирішили не засмучувати її ще більше і рідко їх відвідували. І тут, одразу після пологів, свекруха оголосила про свій намір купити будинок для молодшої доньки, бо наша вже мала житло. Це поставило нас із чоловіком у скрутне становище. Ми розраховували переїхати назад до нашої квартири, а моя мати жадала повернути свою самотність.
Після довгих роздумів ми повідомили дочці та зятю про наше рішення повернутися назад до нашої квартири. Ми запевнили їх, що моя мати згодом залишить свій будинок своїй єдиній онучці, тобто, нашій доньці. Зять був незадоволений нашим рішенням, але це мене не дуже хвилювало. Нехай він висловлює свої претензії своїм батькам, які не виконали своєї обіцянки. Ми з чоловіком вже повернули собі наше законне житло.