Якось у маленькому кафе до дівчини підсів хлопець. Вона поспішала піти на роботу, але хлопець, якого звали Михайло, спитав, чи можуть вони познайомитись. Дівчина, яку звали Софія, погодилася і вони обмінялися номерами телефонів. Вони сходили на кілька побачень і врешті-решт стали парою.
Якось Михайло запропонував провести вихідні в заміському будинку його друга Валерія. Софія погодилася і запросила із собою свою подругу Ольгу. Під час перебування на дачі Ольга та Михайло на деякий час зникли. Валерій знайшов їх у замкненій кімнаті сестри. Софія була пригнічена ситуацією , а Валерій намагався весь вечір втішити її. З того часу Валерій став для Софії джерелом підтримки та розваг. Він водив її в місця, де вона ніколи не була і навіть запросив її на театральну прем’єру своєї матері.
Через чотири місяці після знайомства Валерій зробив Софії пропозицію, і вони вирішили одружитися. Незабаром Ольга прийшла до Софії і вибачилася за свій вчинок. Софія вибачила її, але відмовилася допомогти, коли Ольга попросилася переїхати до них, оскільки вона більше не мала житла. Минуло кілька років, і Софія з Валерієм були щасливі у шлюбі, мали двох дітей. Ольга також народила дитину, але заміж так і не вийшла. Михайло, навпаки, так і не став розсудливим і лише скаржився на те, що платить Ользі аліменти на утримання їхньої доньки. Валерій та Михайло продовжували спілкуватися, але друзями вже не були.
