Будучи вчителем у звичайній школі, я була глибоко захоплена своєю роботою та своїм предметом – фізикою. Я й надалі навчала б дітей у цій школі, але через скорочення бюджету я зрозуміла, що мені потрібно шукати щось інше. Зарплати у школі ледве вистачало, щоб покрити мої витрати на проживання та комунальні послуги, не кажучи вже про те, щоби щось відкладати. Крім того, я мала сина, який збирався вступати до університету, і платити за квартиру ставало все важче, оскільки ціни продовжували зростати, а моя зарплата залишалася на колишньому рівні.
Саме тоді з’явилася нагода працювати прибиральницею в одному з університетів Канади. Хоча це була не викладацька робота, я добре знала англійську мову, а зарплата обіцяла бути гарною, тож я вирішила спробувати. Як прибиральниці мені часто доводилося прибирати за викладачем фізики, який затримувався після занять, щоб попрацювати над своїми дослідженнями. Одного разу я запропонувала йому допомогти підготувати клас до наступного уроку, і він пояснив, що працює над дослідницьким проектом, і йому не вистачає часу на все. Він був здивований, коли я розповів йому, що зовсім непогано знаюся на фізиці , і навіть використав деякі з моїх знань у своїй роботі.
Після успішного захисту своєї роботи він запропонував мені зробити наукову кар’єру та працювати в університеті чи школі. Я погодилася, оскільки це означало б вищу зарплату та роботу, яку я люблю. Я навіть планувала, що мій син вступить до якогось університету в Канаді, де він зараз уже, до речі, і навчається на програміста. Хоча мені теж доведеться здобувати освіту за кордоном перед самою роботою, я знаю, що з часом і терпінням все можливе. Я сподіваюся, що моя мрія здійсниться, і я матиму можливість продовжити своє захоплення фізикою в новій країні.
