Вирісши в дитячому будинку, я ніколи не знав, що таке мати сім’ю. Після випуску з інтернату мені довелося багато працювати, щоб добитися чогось у житті, тому що мені не було на кого покластися. Я вчився, знайшов хорошу посаду і працював, піднімаючись кар’єрними сходами. Спочатку я винаймав маленьку кімнату у літньої жінки, а з роками накопичив достатньо грошей, щоб купити власну квартиру. Через три роки я зустрів кохання всього свого життя, Марʼяну.
Я знав, що не зможу жити без неї, тому робив усе можливе, щоби привернути її увагу. Спочатку Мар’яна не виявляла до мене жодного інтересу, але коли мене підвищили, вона почала придивлятися до мене. Я отримував хорошу зарплату, але для цього мені доводилося працювати багато часу. В результаті я мав мало часу для Мар’яни, але вона не скаржилася, бо хотіла жити комфортно. Ми будували плани на майбутнє та готувалися до весілля. До церемонії я купив квартиру, а потім ми вирушили у подорож.
Однак після весілля батько Мар’яни почав часто відвідувати нас. Це був лінивий старий, який чекав, що я його утримуватиму. Він поводився так, ніби наш будинок належить йому, що мене дуже дратувало. Якось Мар’яна підійшла до мене і почала притиратися до мене. Я зрозумів, що вона чогось хоче. Виявилося, що її батько вигадав план, як переїхати до нас і продати свою квартиру, щоб купити машину. Спочатку я подумав, що це жарт, але коли усвідомив, що це серйозна пропозиція, то відразу відмовився. Моя дружина була зла на мене і з того часу не розмовляла зі мною. Але я не вважаю, що повинен дбати про свого тестя. Я багато працював, щоб досягти всього у своєму житті, і хочу жити у мирі та спокої.
