Моя хрещена Поліна та її чоловік Сергій жили у невеликому селі з двома дітьми. Вони мали впорядкований будинок, господарство і великий сад. Сергій працював у місті та щодня їздив за 30 км, бо в селі неможливо було знайти роботу із гарною зарплатою. Коли Сергія зненацька звільнили з роботи, фінансове становище подружжя похитнулося.
Чоловік вирішив поїхати до Чехії з друзями, щоби попрацювати на будівництві. Йому обіцяли багато роботи та хорошу зарплату, але в результаті йому довелося залишитися за кордоном на тривалий термін. Спочатку Сергій підтримував зв’язок з Поліною, але з часом дзвінки стали все рідше і рідше, а врешті-решт їх зв’язок остаточно перервався. Пізніше Поліна дізналася, що у Сергія нова сім’я у Чехії і він живе з іншою жінкою в одній квартирі. Вона подала на розлучення.
Нещодавно Сергій повернувся до села, вибачився перед Поліною та дав їй 5 тисяч євро, сказавши, що беріг їх для неї. Він визнав свою помилку, сказавши, що провиною його поведінки є відстань. Поліна не знала, що їй робити: продовжувати будувати своє життя заново чи пробачити чоловіка та зберегти сім’ю? Мені здається, що їй слід пробачити Сергія. Хоча його зрада, безсумнівно, завдала їй сильного болю, очевидно, що зараз він кається і хоче загладити свою провину. Якщо моя хрещена все ще має до нього почуття, то точно варто дати людині другий шанс.