Нещодавно я була змушена попросити своїх дітей, щоб вони не приїжджали до мене в село на Великдень цього року. Моє здоров’я погіршувалося, погода була непередбачуваною, а з двома доньками, їхніми чоловіками, моїм сином, невісткою та онуками в ролі гостей стіл довелося б накривати цілий тиждень. Це було важко, але я не могла впоратися сама.
Коли я сказала їм, щоб вони не приїжджали, то чомусь засмутилася ще більше. Ми з чоловіком багато працювали, щоб наші троє дітей здобули хорошу освіту і змогли побудувати своє власне життя. Я пишаюся ними: Олег – головний інженер на заводі, Ольга та Зоряна працюють у банку. Після відходу чоловіка на той світ моє здоров’я теж різко погіршувалося. Цього року я не могла довго стояти на ногах, і в мене постійно стрибав тиск. На Великдень я пішла до церкви, помолилася за здоров’я своїх дітей.
По дорозі назад я зустріла жінок з аналогічними історіями, і ми підбадьорювали один одного всю дорогу. Коли я дійшла до будинку, то побачила на вулиці машину. На мій подив, приїхали всі родичі. Дочки готували на кухні, онуки бігали довкола, а син та невістка накривали на стіл. Ми отримали насолоду від цього дня зі сміхом та тостами. Мій син оголосив, що скоро стане дідусем, і ми всі засміялися! Це був незабутній Великдень, і моя душа почувала себе добре, і всі болі наче зникли. Я молилася, щоб кожна сім’я була такою ж здоровою та щасливою.
