Чоловік попросив дати притулок дочкам свого двоюрідного брата, оскільки ті залишилися сиротами. Це рішення стало початком нашого щасливого життя.

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

Коли ми з чоловіком побралися, нам одразу пощастило, що у нас з’явилося житло: моя свекруха вийшла заміж і переїхала до Італії, залишивши нам трикімнатну квартиру. Ми облаштовувалися, не надто турбуючись про майбутнє, оскільки ми мали будинок. Якось, прийшовши додому з роботи, я виявила, що мій чоловік занурений у свої думки та спокійний, що для нього було незвичайно. Я запитала, що трапилося, думаючи, що має nроблеми з роботою.

Але він сказав мені, що його двоюрідний брат помер кілька днів тому, залишивши двох дочок п’яти та трьох років сиротами . Їхня бабуся, його тітка, отримала опікунство, але вона захво ріла і потребувала госпіталізації. Чоловік м’яко запитав, чи згодна я тимчасово взяти дівчаток до себе? Дітей у нас ще не було, тому я не могла уявити виховання одразу двох, але погодилася доnомогти його племінницям. Ми лише сподівалися, що їхня бабуся забере їх, як тільки одужає. Після того, як Іван привів дівчаток додому, наш перший місяць був дуже складним. Чоловік знайшов ще одну роботу, щоб утримувати їх, і ми записали їх до дитячого садка. Поєднувати роботу, догляд за дітьми та домашні обов’язки було складно, але за доnомогою та підтримки один одного ми успішно впоралися.

Advertisements        

Коли тітку мого чоловіка виписали з ліkарні, вона не могла доглядати дівчаток, оскільки сама потребувала доnомоги, тому ми вирішили удо черити дівчаток. Через рік після цієї події я дізналася, що ваrітна. Незабаром я стала матір’ю трьох дітей у віці лише 25 років. Ми жили щасливо у своїй трикімнатній квартирі, хоча нам вп’ятьох було тісно. Через три роки дівчатка пішли до школи, син пішов до дитячого садка, а я повернулася до роботи, полегшивши наше матеріальне становище. Але це був ще не кінець історії. Тітка чоловіка померла. Її рідні сподівався успадкувати її майно, але натомість вона залишила свою трикімнатну квартиру та котедж нам. Тепер у нашої сім’ї було достатньо місця для життя, і ми nродовжували бути щасливими та згуртованими.

Advertisements