Життя може бути досить складним, коли одна nроблема слідує за іншою. Нині маю багато проблем, і я відчуваю, що перебуваю на межі своїх можливостей. У нас із чоловіком деякі складнощі, і ми на межі роз лучення. Він більше не ласкавий зі мною, і я підозрюю, що він мені зрад жує. Попри це ми досі живемо разом, що додає мені стресу. До того ж, у мене також не все гаразд із роботою. Моя зарnлата скоротилася, а витрати продовжують зростати. У мене двоє дітей, про яких треба дбати, і їм завжди щось потрібне.
До того ж мене турбує те, що здо ров’я моєї матері стрімко погіршується. Вона вже кілька років мешкає одна у своїй квартирі. Так як ми живемо в різних містах, я не можу їздити до неї щодня, тому що це довга поїздка автобусом, а машини в мене немає. Мама дзвонить мені щодня, сkаржиться, що не може доглядати за собою, готувати, прибирати. Я їй кажу, що не можу взяти її до себе, бо живу з чоловіком та дітьми і не можу знайти роботу у її місті. У мене теж немає зайвих грошей, і мама знає, що ми не маємо іншого доходу в сім’ї, крім наших робіт… Нещодавно мама здивувала мене, запропонувавши віддати їй свою частку у квартирі .
Це і образливо, і обурливо, тому що я залишилася б ні з чим, якби це зробила. Я не розуміла, чому мати взагалі запропонувала таке. Тільки коли я завітала до неї, дізналася, що відбувається. Моя двоюрідна сестра Леся, дочка мого дядька, перебуває у тяжкому житловому становищі, і мамина трикімнатна квартира, на її думку, вирішить усі її nроблеми. Натомість Леся обіцяє дбати про мою маму. Леся навіть запропонувала мені подарувати їй усю квартиру, щоб їй потім не довелося зі мною за неї битися. Мама називає мене невдячною і стверджує, що Леся охочіше піклується про неї, ніж я. Я збентежена і не знаю, що робити. Я не можу відмовитись від свого єдиного майна і залишитися ні з чим, тим більше з двома дітьми на утриманні. Мені бол яче, що моя мати взагалі запропонувала таке, і я не знаю, як вчинити у цій ситуації.
