Павло та Валя переїхали до батьків чоловіка одразу після весілля. Будинок належав бабусі Павла, яка також жила з ними. Через свій похилий вік вона не могла виконувати будь-яку роботу по дому і проводила більшу частину свого часу за читанням та переглядом телевізора. Валя була здивована, побачивши будинок у такому брудному стані, коли вона вперше приїхала. Вона хотіла прибратися в будинку під час відпустки, але для цього їй потрібен дозвіл сім’ї.
Павло пояснив, що його мати не була хатньою робітницею, і єдиною людиною, відповідальною за прибирання, була його бабуся, яка більше не могла цього робити. Мати перестала прибирати у будинку після сімейної суперечки з приводу наслідування майна. Тому молодята розпочали своє сімейне життя з генерального прибирання, яке включало куnівлю нових шпалер, фарби та інших матеріалів. Батько Павла доnомагав їм із ремонтом у вихідні. Вони також оновили бабусину кімнату. Його мати була байдужа до прибирання та ремонту і часто робила Валі грубі зауваження.
Проте Валя та Павло продовжували жити з батьком та бабусею Павла. Побачивши результат таких праць, бабуся Павла написала заповіт на них трьох – і з нетерпінням чекала на своїх правнуків. Якось до батька Павла дійшли чутки, що у його дружини роман із іншим чоловіком. Пізніше хтось зателефонував і повідомив йому, що вона захво ріла і чекає на нього в ліkарні, але він відмовився їхати. Натомість він просто подав на роз лучення. Після судового засідання, де мати Павла не змогла отримати нічого зі спадщини, молоді продовжили тепер уже спокійно життя з батьком та бабусею у чистому та затишному будинку.
