Марія була зайнята ліпленням пельменів, коли на столі раптово задзвонив її мобільний телефон. Номер був незнайомим, і вона здивовано зняла слухавку. Чоловічий голос запитав, чи вона не сестра Марини Павлюк? Після того, як Марія підтвердила це, чоловік сказав, що має nогані новини, якими він має поділитися з нею. Марія здивовано слухала, як чоловік розповідав їй, що її сестра Марина та її чоловік Андрій померли. Вона була в сльо зах і не могла в це повірити.
Її чоловік Геннадій, як міг, намагався заспокоїти її та нагадав, що принаймні діти були з бабусею, а не поїхали з батьками. Геннадій запропонував їм взяти до себе дітей Марини, Данила та Олену. Марія була здивована, що її чоловік захотів взяти їх до себе, і спитала, чи справді він цього хоче. Геннадій запевнив її, що вони зможуть подбати про дітей та стати сім’єю із п’яти осіб. За кілька днів Геннадій та Марія привезли дітей додому, і вони швидко освоїлися. Однак їхня дочка Світлана nогано сприйняла це і жа хливо поводилася по відношенню до своїх нових родичів . Вона приревнувала і навіть запропонувала віддати їх до дитячого будинку.
Незважаючи на поведінку Світлани, Данило та Олена намагалися потоваришувати з нею, але вона їх терпіти не могла. Минав час, Світлана дорослішала, але так і не змінила свого ставлення ні до брата, ні до сестри, ні до батьків. Вона навіть скаржилася своїм друзям, що її батьки любили своїх прийомних дітей більше за неї. Данило та Олена, з іншого боку, виросли добрими та слухняними дітьми, які завжди намагалися доnомагати по дому. Вони називали Марію та Геннадія “мамою” та “татом” – і часто приїжджали в гості зі своїми сім’ями. Після смерті Геннадія вони дбали про свою матір, а коли пішла з життя Марія, вони успадкували квартиру та дачу в рівних частках. Коли Світлана прийшла вимагати свою частку спадщини, то виявила, що ділити нічого. Вона готувалася до отримання спадщини, але її батьки вже віддали все своїм справді рідним дітям.
