Іван поспішав додому з роботи, бажаючи переодягнутися в пристойний одяг, перш ніж вирушити в кіно на прем’єру нового фільму. Проте ліфт знову вийшов з ладу, тож Іван збіг сходами до своєї квартири на восьмому поверсі. По дорозі він почув дивні звуки згори і побачив гарну жінку, що гірко nлакала біля своїх дверей на сьомому поверсі. Замок не відчинявся, а ключ застряг. Іван запропонував їй доnомогу і щосили повернув ключ, але той зламався навпіл. Жінка розлютилася і звинуватила його в тому, що він завдав ще більше неприємностей.
Потім вона поцікавилася, як тепер їй потрапити додому, і Іван запропонував їй піднятися до нього. Жінка відмовилася, назвавши його дивним чоловіком, від якого йдуть усі жінки. Іван розлютився на її образи і віддав їй зламаний ключ, сказавши, щоб вона чекала на слюсаря. Він пішов, але жінка крикнула йому, що залишила балконні двері відчиненими, і все в її квартирі буде вкрите льодом. Потім Іванові спала на думку ідея: він запропонував сусідці піднятися до себе в квартиру і спуститися на її балкон, щоб відкрити двері зсередини .
Жінка хвилювалася і намагалася відговорити його, але він все одно зважився на цей запеклий крок. Через кілька хвилин Іван відчинив її двері зсередини, і жінка з огидою подивилася на нього, вказавши, що він встав черевиком у її желе, яке вона так довго готувала. Іван вибачився, але сусідка продовжувала сердитись. За півгодини Іван сидів у неї на кухні, їв з нею макарони та обговорював, як він своїми руками замінить її замок після вечері. Вони домовилися скуштувати желе разом наступного дня. Наступного ранку жінка постукала у двері Івана і подякувала йому за те, що він полагодив її замок. Вони разом поснідали і насолодилися желе, яке чудово застигло. Вони сміялися і балакали, і Іван зрозумів, що йому більше ніхто не потрібний. З цією жінкою він відчував себе невимушено, і йому дуже подобалося проводити з нею час.
