Після того, як ми з Оксаною одружилися, одразу зрозуміли, що не можемо розраховувати на фі нансову доnомогу наших батьків. Як підсумок, ми склали план старанно працювати, економити кожну коnійку і чекати, дітей поки не планували, доки ми не матимемо власного будинку. Ми обидва працювали, не покладаючи рук, щоб накопичити нашу мрію.
Це було нелегко, але, зрештою, ми куnили невелику однокімнатну квартиру на околиці міста. Для нас це було втіленням мрії, і ми відчували себе так, наче відзначаємо грандіозну подію. Хоча ми зайняли значну суму в друга і ми ще мали пройти довгий шлях, щоб погасити борr, ми були щасливі мати власне житло. Проте наші батьки мали інші очікування. Вони хотіли, щоб ми влаштували вечірку для новосілля для наших родичів, вважаючи, що нам необхідно поділитися з усім світом своєю радістю.
Ми намагалися пояснити, що ми не маємо зайвих грошей , але вони наполягли на тому, щоб привести всіх своїх родичів на святкування. Ми не могли повірити, що наші батьки попросять нас позичати ще більше грошей лише для того, щоб порадувати своїх родичів. Ми не вірили в подібні забобони і не бачили потреби у вечірці, особливо в такі невизначені часи. Ми намагалися порозумітися і пояснити наше фі нансове становище, але вони не стали і слухати. Захід призначений через два дні, і ми не маємо уявлення, що робити.
