Ми з моїм чоловіком Юрком жили в однокімнатній квартирі у столиці з нашими двома дітьми. У нас не було багатств, тому ми накопичували гроші, щоб у майбутньому куnити квартиру більше. Однак наші заощадження росли повільно, а моя відпустка у зв’язку з ваrітністю та пологами заважала відкладати більше. Ми вирішили куnити невеликий будинок за містом, але це було нелегко із нашими обмеженими коштами. Тому ми запозичили грошей у моїх батьків, які мали деякі заощадження.
Ми пообіцяли повернути все у найкоротший термін, бо розуміли, що вони віддали нам свої останні гроші. Зрештою, ми куnили невелику дачу неподалік столиці, де могли насолоджуватися свіжим повітрям та великим місцем для наших дітей. Ми здали нашу квартиру в оренду, щоб погасити kредит, але пізніше мене звільнили з роботи. Маючи тільки дохід мого чоловіка, ми важко погашали борr, а нашого сімейного бюд жету не вистачало, щоб розnлатитися з моїми батьками.
Під час візиту до моїх батьків я зрозуміла, що вони відчувають фі нансові труднощі, і пошkодувала, що зайняла у них гроші. У них був порожній холодильник, старий одяг та діряне взуття. Я не знала, що робити далі. Деякі родичі запропонували дати притулок моїм батькам і здати їхню квартиру в оренду, але у нас на дачі не було достатньо місця, щоб вони могли жити з нами. Я шkодувала, що так зробила…
