Віра з чоловіком працювали не покладаючи рук, збудували два будинки, виплатили іпотеку, тільки от не виховали вони свою доньку як слід, а тепер уже не знають, що робити з нею.

ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ
Advertisements        

-Ох припустилася ж я помилок у вихованні дочки … ще й добряче! — ділитися з нами сорокарічна Віра, — Ех, якби можна було б час назад повернути… то я багато змінила б! Але ж я тоді молодою ще була. Заміж вийшла у двадцять чотири роки. І тому на виховання дочки часу йшло дуже мало. Займалася роботою, іпотекою на квартиру… І ось тепер отримую результати …. Дочці Віри зараз шістнадцять років і вона є важким підлітком. Вона не хоче вчитися, на уроки не ходить — прогулює. При цьому вдома завжди всім грубить. -І ось що мені тепер робити з цим! Навіть і не знаю! І вже до психолога зверталася, сама намагалася щось робити – нічого не допомагає.

І я такою в дитинстві не була! І нормальною людиною виросла. Але реально Віра не знає зовсім свою дочку, з ким спілкується, чим захоплюється. Вона найняла няню, коли дитині було пів року, а сама почала ходити на роботу. І начебто все було добре. І вчилася плюс-мінус нормально, а ось потім настав перехідний період, і вона різко змінилася. -А батько, де її? Чому вона вихованням дитини не займається? -Та є батько. І живе з дочкою. Але участі не приймає у її вихованні. Сам по характеру занадто м’який … -Скільки разів вони розмовляли з дочкою, але нічого не змінюється. -Мабуть, треба просто змиритися вже… А там буде, як буде. До вісімнадцяти потерплю, а там як захоче так і далі житиме. Потрібно було раніше займатися її вихованням. Тільки тоді я займалася роботою. За ці роки вони з чоловіком збудували два будинки, виплатили іпотеку.

Advertisements        

-І ось за планами, за кілька років зможу звільнитися з роботи. При цьому у нас із чоловіком буде стабільний дохід. І ось я задумалася, можливо ще дитину завести. Зі здоров’ям у мене проблем немає. Вік дозволяє. І вона впевнена, що цього разу все буде чудово, часу на дитину матиме багато. До речі, займатиметься вихованням своєї дитини та її розвитком. -А як чоловік реагує на твою ідею стати матір’ю вдруге? -Він дещо здивований, але загалом навіть за. Тільки мати Віри категорично проти другого онука. -Ти що, з глузду з’їхала? Тобі тварину не можна довірити, а ти другу дитину зважилася заводити! Ти з однією дитиною впоратись не могла, а це ще один! Але на думку матері Віра не дуже сильно спирається. Адже у матері її такий своєрідний характер.

Advertisements