Був холодний зимній вечір. Було багато снігу, надворі було дуже холодно. Станіслав поспішав додому до своєї неодруженої квартири. Жив він сам. Йому було майже сорок, але він ніколи не був одружений. Зустрічався з дівчиною колись, хотіли одружитися, але вона йому зра дила просто на святкуванні Нового року. А до цього вони зустрічалися три роки. Після цього Станіслав більше не вірив жінкам, не довіряв їм і не шукав стосунkів . Дорогою додому, у парку на лавці він помітив дівчину з сумними очима. Сиділа вона з кам’яним обличчям і дивилася на одну точку. Станіслав не міг не підійти до неї та не запропонувати своєї доnомоги. Але вона не відгукувалася. Сиділа і тремтіла від холоду. Станіслав узяв її руку, щоб зігріти, потім іншу, але вона не промовила жодного слова.
Станіслав запросив її до себе додому, щоб вона відігрілася, а заразом і все розповість. Вона мовчки погодилась і пішла зі Станіславом. Вдома він заварив їй чай, щоб вона якось зігрілася. Вже після цього дівчина почала говорити. Виявилось, що Маші стало nогано на роботі, і начальник відправив її додому. Дорогою вона навіть хліба куnила. Зайшовши до квартири, де вони жили з нареченим, вона почула характерні звуки. У спальні вона застала нареченого зі своєю найкращою подругою. Вона не повірила своїм очам. Що потім було, вона не пам’ятала. Отямилася вже у Станіслава. Історія була Станіславові дуже знайома, і він відчував її біль. Він запропонував їй пожити у себе, поки вона не знайде собі житло, адже йти їй не було куди. Вона погодилася. Станіслав розмістив її в окремій спальні, щоб не обмежувати її.
Вона прожила в нього тиждень. Навела лад у будинку, готувала смачні вечері, а ввечері вони сиділи вдвох і довго розмовляли про різне. Але через тиждень вона з’їхала, хоч залишила телефон. Вони говорили після цього кілька разів, але Маша потім змінила сімку, бо колишній наречений їй докучав. Так їхній зв’язок обірвався. Минуло три роки. Станіслав виnадково зустрів Машу на зупинці та запропонував підвезти. Вона погодилася. Вона була з маленьким хлопчиком. Виявилося, що вона тоді була вагітною та наро дила сина, а kолишньому нареченому навіть не сказала. Станіслав запропонував їй зустрітися у вихідні. Вона погодилася. Так і зародилося, а точніше зміцніло, набуло реальних обрисів це почуття взаємної симпатії, яке поступово переросло в любов. Доля поєднує серця, коли вони готові до взаємної любові та справжнього сімейного щастя…
