Я росла у багатодітній родині. А оскільки була старшою, то багато обов’язків щодо догляду за молодшими братами були на мені. Батьки жили дуже скромно, у старенькому будинку, без зручностей. Тому коли я підросла і пішла на роботу, зрозуміла, що треба жити по-іншому, треба побудувати собі та своїм дітям нове життя. Я рано вискочила заміж за такого самого хлопця. Він повністю поділяв мої думки, і ми вирішили поїхати разом за кордон на роботу. П’ять років ми працювали, щоби куnити хорошу квартиру з ремонтом. І коли у нас з’явилося невелике, але наше житло, нарешті був час подумати про дітей. З батьками та братами я спілкувалася нечасто. Але, повернувшись з-за кордону, я відвідала їх. Ми з Єгором привезли подарунки всім. Про свої плани не повідомляли нікому. Тому коли мої батьки виnадково почули, що ми з чоловіком вже живемо у своїй квартирі, засмутилися.
Мама подзвонила мені із претензіями. З’ясувалося, що свої зароблені гроші я мала дати на ремонт старого батьківського будинку, бо він уже руйнується. Мене це обурило, адже з батьками проживають два мої брати, дорослі мужики по 25 років кожному. Нехай вони й думають, як і за які гроші будинок ремонтувати. Я там уже скільки років не мешкаю. І як я чоловікові це поясню. Ми 5 років орали, щоби всі гроші віддати? Тоді Єгор скаже, що інша половина грошей для його мами. Якщо ми доnомагати повин ні, то всім. – Я можу доnомогти продуктами. Або комуналку можу оnлачувати. Але ремонт – ні. Чому брати сидять без роботи, якщо знають, що будинок руйнується і треба лагодити?
– Запитувала я у мами. Але мої слова як горохом об стіну. — Дожили, рідна донька забула про батьків і про свій обов’язок перед ними! – казала мені мама. — За кордоном поряд зі мною працювали люди старші за вас із батьком. А ви з татом все життя, по суті, на державу сподівалися. Як ви думали виховати та прогодувати трьох дітей? Я зі своїм чоловіком намагаюся створити нормальні умови, щоб мої майбутні діти не мучилися. І ти мусиш мене підтримати! – Злісно відповіла я і кинула трубку. Я люблю маму та тата, але я добре розумію, що про своїх дітей вони не дбали зовсім. У мені досі сидить образа батьків за моє непросте дитинство. І я думаю, заслужила хоч трохи подумати про себе, а не про всіх довкола. Батькам треба нарешті вигнати цих двох дармоїдів на роботу, а не дорікати мені!
