Світлана готувала велику вечерю. Саме сьогодні її син приведе додому свою наречену Інну. Давно вже хотів познайомитись з мамою. Навіть заяву до РАГСу вже подали. Інна виявилася дуже скромною та красивою дівчиною. Вона була такою ж високою, як її син, вони разом працювали в одній компанії, мали багато спільних інтересів. Прямо створені одне для одного. Світлана поступово почала розпитувати Інну про її родину. Дівчина розповіла, що батька рідного вона не знає, він покинув їх із мамою, коли Інні не виповнилося й року.
Але коли Інні виповнилося 13 років, у них у житті з’явився вітчим. Інна розповідала, що він був чудовою людиною. У всьому доnомагав мамі, правильно виховував Інну та підтримував її. Тільки ось поряд він був не довго. Через 4 роки його не стало, розбився машиною. Світлані стало так шkода. Вона попросила Інну показати фотографію її матері. Світлана довго вдивлялася і нарешті зрозуміла… То була Галина. -Мамо, а звідки ти знаєш маму Інни? – поцікавився син. -Вона і є та жінка, яка забрала твого батька з нашого життя. Я чула потім від знайомих, що він розбився машиною. Але останні роки життя він провів з іншою жінкою, з іншою родиною. Світлана пішла в іншу кімнату.
Інна теж пішла. І мама почала просити сина кинути дівчину. Але син був рішуче налаштований, він сказав, що вчинки батька ніяк не відбиваються на Інні. Зрештою син пішов. Світлана навіть не прийшла на їхнє весілля. За рік народилася донька. Але Світлана не хотіла нікого бачити. Одного дня в неї прихопило серце, вона навіть викликала швидkу доnомогу. Але все обійшлося, Світлану виписали із ліkарні. Вона в цей момент зрозуміла, що так безглуздо чинила, що не спілкувалася зі своєю родиною. Вона покликала в гості сина, Інну та внучку, навіть сваттю. Сказала, що тепер усі одна родина.
