Андрій був щасливий та стурбований одночасно. Щасливий, бо Настя сказала, що ваrітна. Переймається, бо не знав, як про це сказати батькам. Адже він лише закінчив другий курс інституту. Йому ще вчитися. А сім’ю треба забезпечувати. Але це ще не все. Настя старша за Андрія на п’ять років. Як батьки приймуть її. Але він ніколи не покине kохану. Андрій із Настею зустрілися виnадково. У дівчини зламався каблук якраз посеред дороги. Тоді хлопець теж переходив дорогу, тільки в інший бік. Дівчина впала прямо Андрію до рук. Він доnоміг вийти на тротуар. Так вони познайомились. Настя здалася на вигляд тендітною, чарівною, такою молоденькою. На вигляд років сімнадцять. Почали зустрічатися. Згодом дівчина сказала, що їй двадцять чотири роки. Хлопець здивувався, чи не може бути?
Коли Андрій сказав, що йому дев’ятнадцять, Настя теж здивувалась, виглядає старшим. Широкоплечий, високий, мужній. Але розходитися не думали. Андрій заkохався у Настю. За місяць вони винаймали одну квартиру на двох. А ще через три місяці щасливого життя разом, дівчина повідомила, що чекає дитину. Вирішили спочатку їхати до батьків Андрія знайомитись. Хлопець не попередив їх про приїзд. Він так думав. Якщо несподівано, то, можливо, погодяться з тим, що скоро стануть дідусем і бабусею. Настя також переживала, як до неї віднесуться батьки Андрія. Тим більше, коли впізнають її вік . Тому, коли з’явилися у квартирі батьків, обидва стояли бліді. Мама навіть злякалася, невже трапилося щось погане. На подив молодих, мама з татом прийняли їх добре. Про те, що незабаром у них з’явиться онук, зраділи. Тато задумався, куди піти працювати синові. Адже він має сім’ю, а добробут залежить виключно від нього. Якщо буде достаток, то у родині спокій.
А те, що Настя старша за Андрія, неважливо. Тепер Настю ледве не носили на руках. Що Настя любить поїсти, куди піти з нею, де відпочине і таке інше. Таке ставлення до дівчини навіть не снилося. Батьки Насті теж добре поставилися до Андрія. Іноді Настя питала у мами, є у неї дочка, чи вже на сина проміняла, і сміялася щаслива. У метушні перед пологами, батьки Андрія та Насті потоваришували. Вони разом допомагали з онуком, коли він наро дився, іноді розписували чергу, щоб не дай боже їх Настеньці важко не було. А дівчині справді не важко. З такою підтримкою, іноді свого сина, щоби потримати, доводилося нагадувати, хто тут мама. Андрій заочно закінчив інститут. Стаж роботи він мав, тому рідні привітали його з підвищенням. Завдяки батькам з обох боків, їхня родина тільки міцніла. Згодом Настя вийшла працювати. А бабусі встановили графік догляду за онуком.