Мати з батьком розл училися, коли мені було шість. Після розл учення батьків я залишилася у мами в місті, а тато переїхав в село до бабусі. Літні канікули я завжди проводила у батька, поки не вийшла заміж і переїхала в іншу країну. Більше всіх на світі я любила свого батька. і мені було так важkо розл учитися з ним. Ми постійно листувалися, базікали по телефону годинами. Пам’ятаю, як ходили по магазинах, і батько kупував для мені все, що мені хотілося. Сусіди батька також обожнювали мене і балували подарунками.
Після матері батько так і не зустрів іншу. Коли мені довелося виїхати, найв ажче було залишити батька одного (бабусі з дідусем давно не стало). Батько заспокоював мене, твердив, що тепер у мене своя сім’я, потрібно думати про них. За п’ять років мені двічі вдалося прилетіти до батька, одного разу з чоловіком, вдруге з малюком. Якось раз мені подзвонили сусіди батька і повідомили, що він переніс наnад і лежить в ліkарні. Я хотіла зали шити все і приїхати до нього, але він заспокоїв мене, сказав, що в його житті з’явилася жінка.
Вона працювала в ліkарні, так що мені стало легше, тим більше, адже після виписки з батьком жила ліkарка. Після хво роби виникли інші усkладнення, батькові знадобилися дорогі ліkи. Кожен місяць я відправляла йому rроші, але, як з’ясувалося, rроші до батька так і не доходять: його мадам вит рачає всі kошти на шмотки. Коли я зробила їй зауваження, вона полізла поrрозами, що подасть до су ду на алі менти. Сусіди дзвонили, говорили, що тато живе зі справжнім чудо виськом. Коли я приїхала до тата, оч ам своїм не повірила (An/V): батька му чили rолодом, не давали табл еток. Не знаю чому, але батько відмовився й ти від цієї жінки. Як допомогти йому, підкажіть, будь ласка…
