Ганна не пам’ятала, коли востаннє бачила Василя свого чоловіка. А контракт уже закінчувався, треба було повертатись. Вирішила повернутися красиво. Спочатку у Подільську, до бабусі чоловіка Марії. Там почекати, поки приїде чоловік і зробити сюрприз. Чекаючи на свій рейс, Ганна випадково зустріла свою подругу. — Ганно, сто років не бачилися. Ти в Італії була? До речі, як Марк? -Який Марк? -Ну, Твій коxаний. Він же офіціантом працює у тому барі, де і ти танцюєш! -У сенсі, танцюєш? Я працювала помічником юриста у Римі. Ти чого? Наталя зблідла і не змогла сказати жодного слова. Ганна зрозуміла: щось на батьківщині сталося! Здогадалася, що ці чутки розпускав Слава. -Так, Наташа, розповідай все! -Я свідок на весіллі Віолетти. А чоловік, ну, твій Славко.
У Ганни запаморочилося в голові. – Коли у них весілля? -Через пару днів. Ганна зловила таксі та поїхала додому. Поговоривши дорогою з сімейним ліkарем, Ганна дізналася, що бабуся Марія помеpла 4 місяці тому. З цією думкою в голові вона дісталася додому. Цього варто очікувати: Слава поміняв замки. Постукали. Відкрила Віолетта. Колишні подруги мовчки дивилися одне на одного. -Як ти могла? Ти спиш на ліжку, яке купила я. Та ще й їж із моїх тарілок. Тобі не соромно? -Мені шкода, — відповіла Вайолет. — Це вийшло випадково. Не казали тобі: думали, ти не повернешся. Ми вже вісім місяців разом.
І я скоро наp оджу. Я думала, що ти з Марком в Італії. Жінка вибігла надвір, впала навколішки і почала плакати. Незнайомий чоловік, який проходив повз, запропонував підвезти її додому. Але в Ганни більше не було вдома: довелося повернутись до батьків. Приїхавши до рідного дому, Ганна зрозуміла, що втратила свою валізу. Мами та тата не було вдома: вони поїхали до Сочі. Вона впала на диван і заснула. Прокинулася від дзвінка. То був Слава. Він привіз речі. Весілля все ж таки відбулося. У Віолетти наpодилися близнюки. Але Слава все писав Ганні. Говорив, що шалено любить її і шкодує про те, що сталося. Але Ганна нічого не відповіла. Через кілька місяців вона повернулася до Італії – шукати справжнього Марка!
