Перше, що я помітила, вийшовши заміж за свого чоловіка – це нескінченні свята, абсолютно всі з яких вони відзначали в колі сім’ї. Тобто на всі свята, навіть найнезначніші, сім’я чоловіка, його мати, сестра з дітьми і ми, збиралася на шашлики. А зараз я перейду, власне, до nроблеми. Купивши цей будиночок з ділянкою, ми з чоловіком вирішили перетворити її в наше місце енергії: ми побудували альтанку у дворі, поставили гойдалки для нашої дочки, подбали про те, щоб на нашій території було максимально затишно і безпечно.
Хто б міг подумати, що скоро наше рішення обернеться nроти нас же. Справа в тому, що свекруха і зовиця стали нашими мало не щоденними гостями. Але ж їх ще потрібно годувати і поїти. Тобто перед візитами рідних чоловіка мені доводиться простояти за плитою цілий день, а потім ще й забиратися два дні. Коли я поскаржилася чоловікові, що це несправедливо і потрібно поговорити з ними, щоб вони і у себе іноді влаштовували такі посиденьки, чоловік сказав, що я все перебільшую, мовляв, не може мені бути так важко.
Коли наступного разу мені зателефонувала свекруха і сказала, що зайде до нас на вихідних, я поїхала до своєї мами, залишивши чоловіка одного з цим розбиратися. Так ось, він мені ще під час «свята» подзвонив і вибачився за свої слова, сказав, що не розумів, яка це праця влаштовувати у себе такі прийоми. Після того чоловік сам поговорив зі своєю мамою, пояснив їй, що і вони з сестрою повинні іноді кликати до себе, якщо їм ці посиденьки так важливі. Свекруха спочатку образилася на мене, подумавши, що це я вмовила чоловіка подзвонити і сказати їй таке, але потім, на щастя, мене зрозуміли і це все різко припинилося.
