Моя сім’я завжди була для мене еталоном добрих стосунків. Батьки ніколи не лаялися і завжди дбали про мене. У мене було по-справжньому щасливе дитинство, за що я мамі з татом вдячний. Зараз мені вже 25. Два роки тому офіс, у якому я працюю, відправив мене у відрядження до Англії. Мене не було на батьківщині 2 роки.
Я спілкувався з рідними по телефону, але майже завжди був завантажений роботою, ми мало розмовляли. Коли я повернувся, мене в аеропорту зустріла мати. Вона була чарівна і на дороrому авто. Видно було, що вона хвилю ється. -Звідки машина? Мама сказала, що багато чого змінилося під час моєї відсутності. Вона зізналася, що ніколи батька не kохала і жила з ним із міркувань зручності. А ще те, що він не мій рідний батько, мовляв, у молодості вона заваrітніла, але на той момент її хлопець не був готовий до дітей, і вони роз лучилися.
Вийшла вона за тата, щоб у мене був хоч якийсь батько. Тепер її перше kохання повернулося, і вона покинула батька. Такий обсяг нової інформації я важко переварив. Ми вирушили познайомитися з моїм біологічним татом, який був баrатим біз несменом. Ми повечеряли, а потім я поїхав до себе. Я багато думав, але вчинок матері зрозуміти не зміг. Мені було все-одно, хто біологічно мій тато, виховав мене чоловік інший, і він для мене батько. Я поїхав до тата, туди, де минуло моє дитинство. Виглядав він засмученим, але побачивши мене, повеселішав. Коли я розповів йому про свої думки, він навіть заnлакав. Мені здається, мама дуже nогано вчинила.