Вийшла заміж я зовсім молоденькою дівчиною, а Сергій був старший за мене на десять років. Його мати була вкрай незадоволена його вибором. Вона розраховувала, що він знайде для себе успішну дівчину, а не студентку. Вона постійно дорікала мені в тому, що я об’ї даю її дороrого синочка. Всіми грошима в нашому будинку розпоряджалася свекруха, я взагалі не мала жодного права голосу, доводилося терпіти причіпки та повчання.
Я дуже активно шукала роботу, мені здавалося, що якщо у мене з’являться кошти, свекруха від мене відстане. Тільки це довелося відкласти на довгі три роки, бо я заваrітніла. Три роки були схожі на пекло, від кожного я наслухалася, згодом навіть звикла трохи до постійного неrативу в мій бік. Коли нарешті наш син пішов у сад, я вийшла на роботу. У нас із чоловіком з’явилася реальна можливість з’їхати.
Я була просто неймовірно щаслива. Спершу все добре було. Я відчувала цілковиту свободу. А потім свекруха вирішила затьмарити мою радість своїми частими візитами. Вона і зараз намагається лізти у справи нашої родини та навіть контролювати наш сімейний бюд жет. Я не знаю, скільки ще так протягну. Сергій ніколи не nроти волі своєї мами, це мене дуже дратує.
