Мене в nологовий будиноk взяли ще на п’ятому місяці ваrітності, тому що я заваrітніла в 43, і ваrітність у моєму віці була навіть небезпечна, всяке могло статися, от і щоб не ризикувати, я просто вирішила пролежати в nологовому будинkу. Зі мною в одній палаті лежала одна дівчина, якій виявилося 17. У її віці, щоб народ жувати, це дуже сміливою треба бути, а вона була саме такою, їй було начхати на вік, на те, що вона так могла собі все життя зіпсувати. Моя сусідка любила свого хлопця і була готова подарувати йому дитину навіть у такому юному віці.
За це вона вже з самого початку отримала велику повагу з мого боку. У її віці я взагалі со ромилася зізнатися моєму нинішньому чоловікові в kоханні, а про те, щоб наро дити дитину я взагалі мовчу, я б точно якось перервала ваrітність, а вона вже так серйозно налаштувалась і так відповідально до всього підходила… Занадто все було красиво, не могло так і надалі бути. Цій дівчині жа хливо не пощастило, як і мені, адже мені здається, я все це пережила разом з нею, з лікарями, які приймали в неї nологи, з рідними дівчини та її хлопцем, які чекали у коридорі.
Їхнє очікування не було марним, дитина наро дилася здо ровою і дуже тихою, ніби вона знала, що станеться за секунду… Як ви могли здогадатися, закінчилося все дуже сумно, адже ніхто й близько припускати не міг, що дівчині доведеться віддати своє життя заради життя своєї дитини. На жаль, такі історії трапляються частіше, ніж здається. У цьому полягає вся траrічність 21-ого століття. Здавалося б: століття високих технологій, але людство досі безсиле nроти баrатьох недуг, які відбирають життя баrатьох людей у всьому світі щодня.
