Коли син привів до нас у дім свою обраницю, я прийняла її дуже привітно. Мені не хотілося, щоб у нас були якісь напружені стосунки, тому я робила все, щоб Олена почувала себе як у себе вдома. Але Олена не надто оцінила мою ініціативу, вона вередувала . А потім змусила Сашка зняти для них окреме житло. Вона тоді таку істерику закотила! У моїй хаті кричала, що сама хоче бути господаркою і не хоче жити зі мною. Хоча, присягаюсь Богом, я їй нічого nоганого не зробила, жодного разу слова образного не сказала.
Після їхнього переїзду мені було сумно. Ілля мій єдиний син. Я так мріяла, що онуки зростатимуть у мене на очах. Син після переїзду відвідував рідко. Я намагалася його не турбувати, хоч і дуже су мувала. Але нещодавно я застудилася і тяжко захво ріла. Майже три тижні пролежала у ліkарні. А потім мене відправили додому лікуватися. Я була не в змозі ходити за продуктами та ліkами, тож попросила сина доnомогти. Син весь день на роботі, тож перекинув цей обов’язок на дружину.
Олена приносила мені продукти та ліки. Я передала їй список, який дав ліkар. За тиждень мені стало гірше. Саме тоді зайшла до мене подруга. Лариса за фахом ліkар. -Погано стало? А що ти п’єш? Поглянувши на ліkи, Лариса охнула: -Та ти себе труїш! Хто тобі таке призначив? Я знайшла фотографію списку ліків у телефоні. Виявилось, що Олена мені зовсім інші приносила. Вона навмисно хотіла мене отруїти! Це справжній злочин! Невже все через квартиру? Не знаю, що робити та як синові розповісти. Як вона взагалі наважилася на таке? Страх просто.
