Недарма у народі кажуть, що молоді мають жити окремо від батьків. Мудрість цієї позиції я зрозумів на своєму особистому досвіді. Ми з Анжелікою побралися, коли були студентами. На той момент ми навчалися та заробляли небагато, тому було вирішено жити з батьками. Батьки моєї дружини живуть в області, а ось мої батьки мають трикімнатну квартиру в нашому місті.
Вони з радістю погодилися нас прийняти, але після переїзду наше життя перетворилося на жах. Чомусь мама дуже ревнувала Анжеліку на мене і чіплялася з будь-якого приводу. Вона постійно дорікала їй, що вона nогана господиня, постійно її повчала і лаяла. Анжеліка мовчала, щоби не провокувати kонфлікти. Вона тихо nлакалася у подушку вечорами.
Вона розуміла, що матеріальної можливості переїхати наразі немає. А я розумів, що жити так більше не можна. Я вирішив перевестися на заочне навчання та знайти повноцінну роботу, щоб сnлатити нам житло. Коли батькам стало відомо про моє бажання, вони одразу оголосили, що якщо ми поїдемо, вони більше зі мною спілкуватися не будуть. Вибір був нелегким, але я вибрав дружину і ніколи про це не шkодував.
