Розповім вам історію про те, як я в РАГС-і я дізналася про майбутнього чоловіка дещо див не. Як я до цього не звернула на це увагу? Я вчилася у випускному класі, коли подруга запросила мене на свою вечірку. Вона буквально затягнула мене туди, адже я більше була домосідкою і любила тишу. Свято з 15-тю гостями для мене було величезною вечіркою. Подруга вирішила не витрачатися на закусках, а ось випивки було море. Я не знала більшості гостей, не любила пити, тому мені було дуже нудно.
А також моя голова вибухала від такого шуму. Вирішила вийти на балкон, але перед цим налила собі склянку апельсинового соку. Вийшовши на балкон, виявилося, що, крім мене, був ще хтось, кому не сподобалась вечірка. Там стояв високий хлопець в окулярах і читав книгу. Ми познайомилися. Виявилося, його звуть Олександр. Мене теж звали Сашею. Це було приємним збігом. Сашко розповів, що навчається у медичній академії на лікаря, що теж не знайомий з більшістю, що його теж умовили піти на цю вечірку. А найголовніше, ми виявили, що у нас однакові інтереси: книги, тварини, любов до собак, “ненависть” до гучних вечірок і до випивки.
Вже на наступний день Саша запросив мене на наше перше побачення. Ми годинами гуляли в парку, розмовляли про все на світі і не могли наговоритися. Було таке відчуття, що ми знаємо один одного все життя. За короткий термін ми стали близькими людьми. Я здала всі іспити, поступила в університет, а наприкінці вже другого курсу Сашко зробив мені пропозицію. Він влаштувався на роботу, став планувати наше спільне життя. Ми з ним поїхали в РАГС – подати заяву, і яким було наше здивування, коли (St/QK) ми дізналися, що у нас ще й однакові прізвища. Виявилося, що ми обидва Горбунови. Ми були повними тезками. У цьому був плюс. Мені не довелося морочитися зі зміною прізвища. Зараз у нас дві чудові доньки і чоловік нещодавно мені каже: «Саш, ти помітила, що наші дочки двічі Горбунови?!»
