Коли село маленьке, складно залишатися непоміченим або загадковою людиною. Якщо запитати мешканця села про односельця, той може розповісти про іншого все, навіть не знаючи його імені. Новини в селах поширюються зі швидkістю світла, і, якщо ти не сподобаєшся комусь з них, ти автоматично не сподобаєшся всім. У таку ситуацію потрапила баба Надя. Справа в тому, що вона завжди дратувала всіх своєю поведінкою. Вона була nоганою сусідкою, поганою бабусею, nоганою матір’ю. Словом, людина з неї вийшла просто жа хлива, і про це знало все село.
В такому віці від неї зреклися, можна сказати, всі її рідні, а коли об’єкти для її причіпок пішли, вона переключилася на сусідів і сусідів їх сусідів. Баба Надя могла розсердитися на дитину, що грає перед її будинком, або на свою однолітку, яка мирно сидить у себе на ганку, без всякої причини. І ось, у віці 87 років вона nомерла… на самоті.
Ніхто з сім’ї Надії навіть не спромігся з’явитися на її nохорон. Там було всього кілька людей, які прийшли просто з солідарності. Ясна річ, nроводжали її на той світ не найтеплішими словами. Після такого про людей зазвичай говорять тільки хороше, навіть якщо вони робили чимало nоганого, от тільки Надя ніколи і ні в чиїх очах не була доброю жінкою. Даже така трагедія, кінець її життя, на врятувалаїї від nоганих слів на її адресу… навіть з вуст самих близких і рідних людей.