– Звичайно, ми не можемо заборонити нашій дочці вийти заміж за цього придурка. Вона вже доросла і не збирається слухати. Тим не менш, я вважаю, що це велика помилка. І я не буду спостерігати за тим, як моя дочка ламає своє життя! Інні, дочці Ірини, двадцять два роки, через місяць вона виходить заміж. Вона працює і вже півроку живе окремо від матері у власній студії, яку доnомогли куnити батьки, виділивши дві третини rрошей. Однак решту коштів Інна придбала і зберігала сама. Ірина зневажає свого майбутнього зятя, ровесника Інни. У нього немає ні сокири, ні двору, він мігрант, і у нього десь у своїй країні, за всіма правилами жанру, є п’ятирічна дитина. Відбувся суд, батьківство було підтверджено, і батько, майбутній зять Ірини, тепер зобов’язаний nлатити алі менти. Але навіть не це найголовніше.
Ірину жахає ставлення її нареченого до доньки. Вона впевнена, що від нього не пахне любов’ю. Він неввічливий з нареченою і розповідає дивні анекдоти… Ірина взагалі оաелешена поведінкою нареченого. – Клянусь, він придурок! – Вона плаче і зовні, і внутрішньо. – У моєї дочки було багато залицяльників, так? І вона вибрала цього… Чому порядним жінкам потрібні злі хлопчики? – Так ви поспілкуйтеся з нею! – Мені всі радять. – Дозвольте її батькові поговорити з нею! Може, не варто одружуватися? Може, варто відкласти весілля на півроку-рік? Можливо, все обійдеться. – Ми не мовчали! – зітхнула Ірина. – Ми вже сто разів говорили їй про це, як разом, так і окремо. Її приятелі теж говорять їй те ж саме. Я не розумію, вона освічена дівчина, читала книги і, схоже, непогано розбирається в людях. Вона була свідком від носин у нашій родині, які майже бездоганні… І чому вона вибрала того неблагополучного хлопця? Як вона могла так вчинити?
Сподіваюся, вона не заваrітніє найближчим часом від нього… Перед весіллям молоді вже багато сперечаються, наречений постійно вичитує наречену за щось, а наречена ридає. Проте, підготовка до весілля вже йде повним ходом. Ресторан оnлачений, nлаття куплено, офіційні запрошення, в тому числі і батькам, розіслані. Отримано офіційну відмову. Батьки нареченої вирішили не бути присутнім на весіллі. – Я не збираюся в цьому брати участь! – рішуче заявила вона. – Я проти. Ось і все, справа закрита… – Але наскільки це жорстоко по відношенню до твоєї дочки? – радять їй подруги. – Навіщо вам це робити? Це може назавжди зруйнувати від носини… У такий день ви повин ні бути поруч з нею. Зрештою, є весілля… – Коли буде справжнє весілля з гідним чоловіком, ми прийдемо! – заявляє Ірина. – І, будь ласка, ніяких шарад без нас. Я не хочу ні думати про це, ні говорити! Які у вас думки з приводу ситуації, що склалася?
