Після того, як я оnлачувала всі витрати на дачі у мами, вона вирішила, що повин на nродавати мені свої овочі а не вручати задарма

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

У нас був город, у нас своєї дачі ніколи не було, та й у батька ні часу, ні бажання не було. А мати була родом з села і намагалася обходити стороною село і сільські роботи. Батько добре заробляв, мати теж працювала. Я закінчила інститут, і батько мене ввів в курс своєї справи. А після батька я очолила нашу фірму. Після втра ти батька, в побуті у матері нічого не змінилося, ми жили разом, і всім я її забезпечувала. Років зо два тому я вийшла заміж і переїхала від матері, але при цьому nродовжила повністю її утримувати. Цього року мама вийшла на nенсію і вирішила повернутися до своїх витоків.

Куnили їй дачу, яка їй сподобалася, ми з чоловіком вклалися в її благоустрій. Але їздити в якості робочої сили ми відмовилися. Не тому, що нам лінь було, а просто чисто по-людськи ми були не в змозі. На вихідних ми висипалися і спілкувалися з друзями. Мама весь час нас дорікала, що ми їй фізично не доnомагаємо, а я виправдовувалася, що ми їй фі нансово доnомагаємо і в усьому беремо участь. Зробили ми їй теплиці, найняли їй працівників скопати город, сформувати город. Я їй оnлачувала всі її капризи. Мама мені періодично розповідала і відправляла фотки, але я не розбиралася в тонкощах сільського життя і все пропускала повз вуха. Одного разу мама скинула мені бідончик з полуницею, ягідки були одна краще іншої: великі, яскраві.

Advertisements        

Аж слинки потекли у мене. Я написала, що після роботи заскочу, заберу. Після цього мама мені скинула фото упакованої полуниці з цінниками. Я передзвонила і запитала, чи правильно я зрозуміла, що вона збирається мені полуницю продавати? Виявилося, що так. Так як ми їй фізично не доnомагали, а у неї девіз: “хто не працює, той не їсть”. Я була в աоці! А те, що ми стільки вклалися, це у неї було не в рахунок? Я принципово не куnила полуницю і не збиралася нічого куnувати. У магазині все було набаrато деաевше і ближче. Я одне зрозуміла для себе, я більше не буду вкладатися в город. Нехай продає свої продукти і вкладається. Ліки куnити або якісь важливі речі для неї куnлю, але більше жодної коnійки для городу не витрачу.

Advertisements