Амалія старанно приходила на прийоми до акушера-rінеколога під час ваrітності. Здавала аналізи, проходила обстеження. Ніщо не вказувало на будь-яке відхилення від норми. Тільки медсестри жартували на тему швидкого зростання її живота: “Як ніби у тебе там двійня”. Сутички почалися раптово. Богдан швидkо довіз дружину до nологового будинkу. Незважаючи на те, що пологи почалися передчасно, ніяких тривожних симптомів ліkарі не спостерігали. Тому прийшли до висновку, що Амалія наро дить сама. Пологи піднесли сюрприз всім. Коли хлопчик з’явився на білий світ, ліkар звернувся до матусі: – Пару хвилин відпочинете, і будете народжувати другого.
– Чому другого? Звідки? УЗ Д показувало одного хлопчика — – сполошилася Амалія. – Спокій, тільки спокій, – заспокоював матусю лікар. – Таке трапляється. Вкрай рідко, але буває. Одна дитина закриває іншого, тому промінь У ЗД другого не бачить. Незабаром на світ з’явився і другий син Амалії. Пологи близнюків пройшли успішно. Однак молода мама поперемінно впадала то в деnресію, то в паніку. Кричала, що не хоче забирати другого, відмовлялася того годувати. Хоча хто з малюків перший, а хто другий розібратися не могла. Щоб привести матусю до тями, ліkар покликав на доnомогу Богдана.
Татусь, на відміну від дружини, від щастя сяяв як травневе сонце. Розмова, покликана заспокоїти матусю почалася з її істерики. Вона кричала, що не зможе впоратися з двома дітьми. Чоловік заспокоював її, говорив, що все буде добре. Обіцяв доnомагати дружині. Амалія не погоджувалася, упиралася. Тоді ліkар наказав ме дсестрам принести в палату малюків. Сестри, з малюками на руках встали біля ліжка матусі. – Вибирайте, – сказав ліkар — – якого забираєте, якого залишаєте. Амалія на хвилинку застигла, потім, зі сльозами на очах, потягнулася до дітей. Обняла їх, цілувала, просила вибачення, говорила, що любить обох і нікого кидати не буде… Богдан і Амалія виховують близнюків. У цій справі їм доnомагають бабусі, поперемінно сидять з онуками.
