Все своє життя я провів у квартирі, живу у місті. Але неподалік нашого містечка є село, і досить-таки розвинене. Біля села і ліс, і річка, свіже повітря – все те, що я так давно мріяв. Хотілося мені взяти і все nродати у місті, включаючи квартиру. А потім перебратися у свій власний будиночок у селі, жити на втіху. Але мене щось утримувало. Раніше це була кар’єра, але зараз уже наближається година пенсії, і я задумався ґрунтовно.
Тільки от родичі не могли не вставити свого слова. Вони мені все твердять, що квартира в мене така гарна, завидна. Насправді – так. Я живу у центрі міста, у нас спокійний та чистий район. Квартира моя з ремонтом, все нове в ній і сантехніка, проводка. Все сам робив зі своїм смаком. Але незважаючи на всі принади життя, мене постійно тягло до природи. На рибалку хочеться, свій будинок землі хочеться.
Я сам виріс у селі, може тому в мене з селами такий гарний спогад та враження залишилося, бо все найкраще з дитинства. І все-таки я наважився. Про дав свою квартиру та ще й за пристойну су му. І ось куnив я собі двоповерховий кам’яний будиночок у селі. З великою огорожею; у мене там і банька на 5 людей, і мангал для шашликів, навіть своя теплиця і кілька берізок росте. Я тепер став таким щасливим. Щодня чимось фізичним займаюся: або дрова треба привезти, у сараї забратися треба, на рибалку сходити, у теплиці чимало справ. Одним словом, я радий. Жалкую тільки про одне – що не зробив цього раніше.
