Випадково підслухала розмову у черзі. Дві жінки “бальзаківського віку” розповідали один одному історію викриття зрад їх благовірних. Заодно пройшлися і спільними знайомими. Там такі пристрасті. Шерлок Холмс нервово палить осторонь. Наслухавшись розповідей про чоловіків – зрадників, вирішила теж перевірити чоловіка “на вошивість”. У nрофілактичних цілях. Як? Насамперед покопатися в телефоні… Дочекалася, коли чоловік піде в душ та схопила його смартфон. Почала швиденько перегортати стрічку повідомлень. Дуже багато, буквально маса повідомлень від якоїсь Корольової. Повідомлень від цієї тварюки було більше, ніж банківських повідомлень. У тексти я не вникала, боялася відвертостей.
Відкрила стрічку прийнятих дзвінків. Ця нахабниця дзвонила йому, а він їй. В очах почало темніти, серце забухало. Виявляється, це бол яче. Від усвідомлення зради чоловіка мене мало не вирвало. Горілки нажертися, чи що? Обережно, наче це змія, поклала смартфон на місце. У потрібний час. Чоловік вийшов із ванної. Зрадник, з голим торсом, обмотаний рушником як пов’язкою на стегнах. Чоловікові вистачило одного погляду на мене (тисячі років спільного життя дають свої плоди), щоб здогадатися – НП. – Що в тебе?
– спитав він. Я пішла на таран: – Що за Корольова, чому її так багато у тебе в телефоні? Чоловік витріщився на мене. Він з подивом і співчуттям дивився на мене. І мовчав. – Ти все сказала? – спитав чоловік. – Зрадник! – прошипіла я. Образа душила мене. П’ятнадцять років разом, і коту під хвіст. Чоловік взяв телефон та натиснув на виклик. Я заплющила очі – “Телефонує своїй, попередити про розкриту зраду”. Раптом пролунав дзвінок мого телефону. – Дивись. – Він підніс свій телефон до мого обличчя. Викликається… Королева?! До чого тут Королева?! У нас же прізвище Нікітіни?!… Чоловік з усмішкою на обличчі чекав, доки до мене дійде. Дійшло! Дурна, я дура! Не Королева, а Корова! Мене звати Маргарита. І чоловік іноді, ласкаво, називав мене Королева Марго…
