Іноді кожен з нас має такі моменти, якими ми хочемо поділитися. Ці моменти залишають слід у нашій пам’яті на довгий час. Вчора я вирішила сходити до магазину, тому що у будинку не було продуктів. Я взяла все необхідне і вирушила на касу. Поперед мене стояла жінка з маленькою дівчинкою. Вона викладала продукти. В основному, це був алкоголь, закуски та цигарки. Я здивувалася і дивилася на цю жінку. Навіть забула, що мені також треба викладати всі продукти на стрічку.
Все, що вона купила, було заборонено дітям. Дівчинка в цей час дивилася на шоколадки, і її очі виблискували, побачивши всі ці солодощі. Вона попросила мам куnити їй шоколадку. Але жінка дуже грубим тоном сказала, що шоколадку їсти не можна, бо стане товстою. Ще додала, що грошей вона більше не має. Подивилися на касирку і сказала, мовляв, зарплата низька. Виходить, що зарnлата настільки низька, що й шоколадку дитині не може куnити?
Я була зла на цю особу – купила шоколадку та віддала дівчинці. Дівчинка не наважувалася взяти солодощі з моїх рук. Її мати казала в цей момент, що не треба балувати дітей. Виростуть поrаними людьми. Але я зробила те, що хотіла від щирого серця. Я не могла дивитися, як жінка не звертає уваги я на це маленьке диво. Дівчинка так і не взяла шоколадку. Раптом один чоловік, що стоїть ззаду, закричав на них дуже сердито. Він утомився чекати, а вони затримали чергу. Дівчинка швидkо взяла шоколадку і вони пішли. Спостерігала я за цією жінкою, і мені було боляче. На жаль, у наш час ми часто стаємо очевидцями подібних ситуацій – і байдуже проходимо повз.
