Я була глибоко стурбована становищем моєї хрещеної матері. Рідні діти хотіли відправити її в пансіон для людей похилого віку, що було несамовитою ситуацією. Її чоловік Василь пішов із життя два роки тому, і Ліда тяжко переживала цю подію. Вона дуже схудла і майже не виходила на вулицю. Я часто приїжджала до неї, бо діти її жили за кордоном.
Я робила все можливе, щоб підтримати її, супроводжуючи її до церкви та на цвинтарі. Ми часто ходили до парку та гуляли разом довгими годинами. Зрештою, Ліда вирішила nродати свій будинок, бо все там нагадувало їй про Василя. Вона продала його за гарною ціною та куnила на виручені гроші однокімнатну квартиру. Половину грошей вона поклала до банку та об’їздила багато святих місць, привозячи мені подарунки та показуючи фотографії звідти. Незважаючи на те, що їй 58 років, Ліда зажила заново і здавалася щасливішою.
Однак візит її дітей закінчився великим сkандалом та сльо зами. Вони вирішили, що Ліді слід nродати квартиру і переїхати до будинку для людей похилого віку, заявивши, що в її віці немає сенсу подорожувати. Я була вражена їхнім рішенням. Ліда вміла про себе подбати і не хво ріла, тому не потребувала ні догляду, ні доглядальниці. Це було ганебне рішення, враховуючи всю турботу, яку вона приділяла своїм дітям протягом усього їхнього життя. Ліда почувала себе зрадженою. Вона просто знову почала нормально жити, але діти були nроти її щастя.