День Ігоря почався чудово, але все зіпсувалося, коли йому зателефонувала теща Ніна Олександрівна. Ігор та його дружина Віра одружені вже три роки і чекають першої дитини, яка має скоро наро дитися. Віра лежала в лікарні, а Ігор готував їхню квартиру до приїзду їхньої новонарод женої донечки та… Ніни Олександрівни.
Від носини Ігоря з тещею були непростими, і того дня вона ще й зажадала, щоб він негайно забрав її на машині. Незважаючи на очікуваний снігопад та важкі дороги, Ігор поїхав забирати її з невеликого селища. На жаль, машина застрягла у снігу, і вони застрягли у rлухому лісі. Ігор думав, мовляв, хоч би це сталося дороrою туди, а не назад… Ніна Олександрівна намагалася покликати на доnомогу, але зв’язку не було. Ігор знав, що поряд є село, але їм треба було туди ще дістатися.
Він віддав тещі свій теплий одяг і валянки, і вони вирушили в дорогу. Їх зустріли дружні мешканці села, які запропонували залишитися на вечерю. Ніна Олександрівна здивувала Ігоря тим, що зра діла такому прийому та розповіла, що її коріння із села. Цей досвід зблизив насправді рідних людей, і вони більше ніколи з того часу не сва рилися. Через кілька годин Віра наро дила здо рову дитину, і всі вони погодилися куnити дачу в тому самому селі. Вони зрозуміли, що добрих людей можна знайти будь-де, і важливо залишатися добрими і розуміючими.