Я 44-річна заміжня жінка, маю дорослого сина Андрія. Я вийшла заміж за свого сусіда Тараса, коли мені було 18 років, і ми якийсь час жили з його батьками, перш ніж переїхати у власний будинок. Однак я ніколи по-справжньому не любила свого чоловіка і з часом мої почуття згасли. Чотири роки тому я поїхала до Польщі працювати на завод і зустріла свого однокурсника Андрія, котрий теж туди переїхав.
На щастя чи на жаль, ми покохали один одного, і в нас почалися таємні стосунkи, які тривали два роки. Нещодавно Андрій зробив мені пропозицію і хоче, щоб ми одружилися. Однак у такому разі я маю розповісти своїй сім’ї правду про свої почуття та стосунkи. Я борюся з тим, як повідомити цю новину моєму чоловікові, синові, невістці, свекрусі та моїй матері.
Я розриваюся тим часом, щоб nродовжувати жити з чоловіком, якого я не люблю, або бути з людиною, яку я дійсно люблю, і хочу почати з ним нове життя. Я на роздоріжжі і почуваюся втраченою. Я вже тиждень мовчу, а чоловік помітив, що щось не так. Не знаю, як підібрати потрібні слова, щоби пояснити все своїм близьким. Я розумію, що вони можуть навіть не захотіти мене бачити після цього, але дуже люблю Андрія і готова наро дити йому дитину. Мені потрібно знайти в собі мужність зізнатися та зіткнутися з наслідками своїх дій.