Дружина Ольга. Разом вони багато пережили. Наро дили двох дітей. Сина, вже підлітка, і дочку, першокласницю. Ольга завжди, на всіх перипетіях життя, була поруч. Пліч-о-пліч з ним долала всі труднощі. І ось у них все стабільно успішно. Ольга вічно в справах. Подібно білці в колесі вона крутилася цілий день: то на кухні, то прибирання… Він хотів найняти їй працівницю, звільнити від турбот, дати більше вільного часу. Але дружина заперечувала. Її таке життя влаштовувало. А йому хотілося бурхливих сплесків в сталому повсякденному житті.
Через це в його житті, п’ять років тому, з’явилася Тамара. Вони познайомилися на корпоративній вечірці. Молода і красива Тома відразу кинулася йому в очі. Познайомившись, зрозумів, що сам так само сподобався їй. Після вечірки підвіз Тому додому. Та запросила зайти. З того дня, а точніше ночі, вони разом. А півтора роки тому наро дила йому сина. Макс любив їх обох. Ольгу спокійною і глибокою любов’ю, де дружби було більше, ніж пристрасті. А Тому-любов’ю пристрасною, заснованою на сеkсі. З появою сина (він забезпечував Тому і дитини всім, що необхідно і навіть більше) Тома все наполегливіше стала натякати на зміну свого статусу.
Але ж Макс з першого дня їх від носин попередив-сім’ю не кине. Ось і сьогодні, Тамара під приводом поrаного самопочуття витягла Макса до себе. Тома прийняла його в спальні. У фривольній вечірній сукні. З шампанським на столику. Макс спершу сторопів, потім вибухнув. Він закричав на неї, що та йому остоrидла, і що більше ніяких від носин, що синові доnоможе всім і в усьому, що любить дружину і ніколи з нею не розлучиться… Він, помітивши єхи дну тріумфальну посмішку Томи, уражено замовк. — Пізно. Я їй все про нас розповіла, — розреготалася та… Ольга його не пробачила і не повернулася. Син так само не пробачив зради батька матері… «Скільки мотузку ні вити, а кінцю бути»
