Як тільки ми куnили собі нову пральну машину, то стару вирішили подарувати дочці свахи. Рік тому наша з Андрієм молодша дочка вийшла заміж. Після весілля почала жити у квартирі чоловіка, яка йому від покійної бабусі дісталася у сnадок. На весілля молодим ми подарували чималу су му. Донька розпорядилася грошима розумно, куnила пральну машину із сучасними функціями – дуже корисна річ у будинку.
Валя покупкою була задоволена, зі своїми завданнями вона справлялася чудово. Валя так розхвалювала це диво техніки, що я вирішила, що і в нашому домі воно не буде зайвим, почала вмовляти чоловіка куnити мені таку саму. У нас пральна машинка була, але стара, в ній не було багатьох функцій. Ми небагаті люди, але деякі речі дозволити собі можемо. Після того, як ми влаштували дітей, ми з чоловіком вирішили пожити трохи і для себе. У результаті нову машинку мені чоловік купив. Постало питання про те, що робити зі старою.
Коли в гості до нас прийшла сваха, вона попросила, щоб ми віддали цю машинку її дочці. -У неї якраз зламалася, а грошей на нову немає! Ми, певна річ, погодилися. Це була фатальна помилка! Чи не щодня сваха нам почала дзвонити та передавати скарги доньки, мовляв, все їй не подобалося. Після цього я зрозуміла, що родичам більше нічого віддавати не буду, краще вже чужим людям робити добро.
