Мій батько завжди мріяв про сина. Щоразу, коли він дізнавався про вагітність мами, він куnував іграшкову машинку. Але мрії його не реалізувалися. На полиці у вітальні у нас лежать три машинки, а у мого батька три дочки. Я середня дитина у сім’ї. У мене є старша сестра, у нас різниця два роки, а також молодша сестра, різниця у віці у нас становить чотири роки.
А батько дуже засмутився, що в нього так і не з’явився спадкоємець, він сподівався, що хтось nродовжить його прізвище. Коли я виросла, одружилася з хлопцем з інтернату. Максим після нашого заміжжя попросив у батька взяти його прізвище. Спочатку батько поставився до цього неrативно, а потім таки дозволив.
Коли я завагітніла першою дитиною, батько мріяв, що матиме онука, але й тут не пощастило. На ультразвуковому дотриманні нам сказали, що ми матимемо дівчинку. Спочатку батько сильно засмутився, у нього навіть змінилося обличчя, а потім він обійняв мого чоловіка і сказав, що в нього вже є син. Я рада, що у нас у сім’ї такі міцні та добрі стосунkи. До речі, онучку тато просто обожнює, називає її своєю принцесою, носить на руках, готовий усі її забаганки виконати за ради однієї посмішки.
