У всіх у житті є історії, як повністю провальний на перший погляд день перетворювався на історію, яку хочеться запам’ятати на все життя. Ось моя. Все це починалося як звичайний понеділок. Багато людей вважають понеділок найгіршим днем у тижні, але завантажений графік у мене був лише по четвергах, тож для мене понеділок був далеко не найгіршим днем. І так, я встала рано вранці, зробила собі каву, поїла печева, випрасувала піджак поки дивилася мультики на ноутбуці, не люблю новини дивитися: один неrатив, та ще й вранці. Таке мені не потрібне?
Мультики дають добрий заряд настрою на весь день. На роботу я поїхала автобусом, і по дорозі побалакала з водієм, який був близьким другом мого батька. Вранці я їду саме на його автобусі, мені так комфортніше. І так, я приїхала в офіс, нічого не віщувало лиха, я сіла на своє місце і раптом до мене підійшла моя колега Каріна, яка попросила відправити їй на пошту деякі документи, я відкрила мою сумку, а там… Мій кіт! Він затишно лежав на моїх речах, сnав, а я в цей час з відкритим ротом і зі сльо зами на очах дивилася на нього.
Він же кіт, йому було відверто начхати… Історія не закінчилася. Поки що я вирішила просто дати йому поспати, адже іншого вибору в мене ніби й не було. Я тільки на мить погляд з нього відвіла, як він зник із сумки. Підняла я погляд, а він уже з мого кухля каву п’є, засунувши всю свою на хабну морду туди. Цілий день я ледве його тримала, щоб той не поліз туди, куди не треба, а враховуючи які отруйні гази він іноді випускав, це завдання було нездійсненне, але я абияк впоралася з ним, і цей я день все ще згадую з гумором.
